Інформує "Громада", посилаючись на Суспільне Кропивницький
Чоловік показав місце, де 30 жовтня побачив кабанів. На дорозі – сліди ратиць тварин.
Йшли вони з боку дерев. Переслідували аж до того місця, де машини їздять. Біля мене збіглися – самки трохи далі, самець почав йти на мене. Я потроху, повільними кроками, почав йти у бік світла, в бік дороги".
Того дня, сказав, не дочекався маршрутки. Вирішив скоротити шлях з Кропивницького до села Соколівське, де живе. Зустріч з тваринами, зі слів Віктора, шокувала його.
Ходжу тут постійно, багато років. І щоб таке. Його (самця – ред.) було кілограмів 120. В холці – десь метр двадцять, мені по пояс. Самка – менша. Кілограмів 75-80".
Було близько 20:00. Самець був агресивним, сказав чоловік.
Почав проявляти агресію. А я знаю, що тікати не треба. Я йшов задки, тримав попереду пакет. Коли він до мене геть близько підходив, я цим пакетом намагався його акуратно відганяти. Але він мене не пропускав, переслідував аж до центральної дороги. Саме їхала машина й Олексій, дякую йому, мене підібрав".
З рятівником Віктора Олексієм Шевчуком Суспільне поспілкувалось телефоном.
Підібрав Віктора на в’їзді у Соколівське. Він був переляканий. Я побачив кабанів, ікла їхні. Зростом із собаку великого. У мене шоку не було, бо я в машині був, а от Віктор злякався не на жарт – махав руками, щоб я зупинився".
Про те, що з ним відбулося, Віктор Ткаченко написав у соцмережах. У відповідь отримав фотографію двох диких кабанів на тому місці, де він їх зустрів.
Одна жінка в коментарях прислала мені фото – на підтвердження того, що бачила двох кабанів".
Чоловік сказав, що тією дорогою більше не ходитиме.
Чому кабани з’явились у місті
Віктор Ткаченко вважає, що причина появи диких кабанів у населеному пункті – пошук їжі.
На полях почали викошувати кукурудзу, і вони в пошуках їжі полями дійшли сюди. Плюс, як бачимо, тут є дубова посадка, багато жолудів. Шукали їжу й натрапили на мене".
Як поводити себе, зустрівши дикого кабана
Віктор Ткаченко за освітою ветеринар. Тому, сказав, знає про поведінку кабанів.
Дикий кабан – це дуже рухлива велика тварина. Нападати можуть, коли самка захищає дитинчат, коли тварина поранена або хвора. Самець агресивний під час шлюбного періоду".
За словами Віктора, кабан може розвивати швидкість до 40 кілометрів на годину.
Втекти від нього неможливо. Він збиває з ніг і своїми іклами може нанести дуже сильні пошкодження".
Зустрівши кабана біля дерев, слід залізти на дерево, радить чоловік.
Якщо дерева немає, краще стояти обличчям до тварини й повільними кроками від неї відходити. У жодному випадку не розвертатися, не кричати, не бігти. Бо це може спровокувати дику тварину на напад".
Кабани можу бути переносниками хвороб
Крім травмування, дикі кабани можуть переносити хвороби, небезпечні для людини, розповіла речниця Держпродспоживслужби в регіоні Наталія Шевченко.
Захворювання, притаманні цій групі тварин – це паразитарне захворювання трихінельоз та інфекційне захворювання бруцельоз. Вони можуть бути загрозою для людей, якщо людина споживає м’ясо хворої тварини без достатньої термічної обробки. Крім того, дикі кабани можуть бути носіями вірусу сказу. У випадку контакту, нанесення подряпин, потрапляння слини на шкіру чи слизові обов’язковою є профілактична вакцинація. Є ще африканська чума свиней – для людей вона загрози не несе".
Зі слів речниці Держпродспоживслужби, до введення в Україні воєнного стану вакцину проти сказу диким тваринам розкидали з літаків. Під час воєнного стану таку імунізацію не проводять.
Розкладали вручну відповідні приманки. Очевидно, охопили меншу територію – до двох тисяч квадратних кілометрів, розклали понад 48 тисяч приманок для диких м’ясоїдних тварин. Якщо порівнювати з територією, яку обробляли до цього, то це близько 10% тієї території".
Про заборону на полювання під час воєнного стану
Перший заступник начальника Кіровоградської обласної військової адміністрації Павло Конопко розповів, що під час воєнного стану діє заборона на полювання. В адміністрації, з його слів, ініціювати питання щодо дозволу на відстріл.
На рівні міністерства природних ресурсів надати українському товариству мисливців та рибалок права на полювання. Тому що такі випадки будуть лише збільшуватись. А полювання зменшить можливості тварини підходити до населеного пункту так близько. Багато тварин мігрують з Донецької, Луганської та Харківської областей, з України мігрують до Євросоюзу. І європейська спілка мисливців та рибалок через це б’є на сполох через сказ і африканську чуму у частини цих тварин. Ноти дипломатичних місій надсилають в Україну щодо посилення профілактики й карантинної роботи в цій сфері. Однак ми обтяжені ситуацією і воєнною забороною на небо. Тому ми можемо здійснювати такі карантинні заходи тільки пішохідно".
377
