Про законопроєкт про мобілізацію
Всі депутати та фракції подають свої правки. Це означає, що 20-21 лютого законопроєкт буде проходити комітет, бо 22-23-го його планують проголосувати до чергової річниці російського вторгнення.
Про ймовірність тисяч правок
Ні, такого не буде. Влада буде приймати рішення про розгляд по скороченій процедурі, а це означає, що буде обмежений час на зачитування правок. В регламенті є норми, які обмежують кількість правок, які можна ставити на підтвердження і захищати перед залом Верховної Ради».
Чому «Батьківщина» проти цього законопроєкту
Краще я скажу свою суб'єктивну позицію як члена комітету. У мене двояке бачення. З одного боку — мобілізація потрібна. По-перше, нам потрібно навести лад: як правильно мобілізовувати, як правильно призвати людей. Наприклад, якщо ти пілот, то навіщо тобі в штурмову бригаду? Якщо ти художник, то чи можеш фізично виконувати завдання в штурмовій бригаді. Якщо ти айтішник, то навіщо тобі в штурмову бригаду, якщо ти можеш бути в підрозділі БПЛА оператором дронів. Тобто у кожного має бути своє місце. Це називається смартмобілізація, про яку ми говоримо.
По-друге, які можуть бути засоби впливу, якщо ви відмовляєтесь виконувати закон? Чи можуть вони бути конституційними з примусом? Я не бачив у світі жодної добровільної мобілізації. Всі добровольці вже пішли на фронт. Зараз мобілізація апріорі не може бути добровільною. А примус — це вже мова про норми, які мають відповідати Конституції, законодавству. І я не думаю, що норма, яка не дає вам можливості отримувати послугу в консульській установі, конституційна.
З іншого боку, влада буде відмовляти тим, хто не погодився захищати Батьківщину. Якщо ти виїхав, але згідно із законом маєш всі підстави бути в лавах ЗСУ, якщо ти ухиляєшся, не захищаєш свою країну, то навіщо тоді країна тобі буде надавати послуги? Нотаріальні, банківські тощо. Потрібно чітко дивитися за напрямами – що ми можемо пропустити (маючи на увазі, що мобілізація точно буде примусовою), а що ми точно не можемо пропустити в цьому законі.
І головне запитання, яке я завжди ставив на комітеті головнокомандувачу: "Чи вирішить цей закон питання з мобілізацією певної кількості українців і чи будуть зміни на фронті?" Чи є стратегічне бачення, як ми будемо відвойовувати територію? Навіщо тоді проводити мобілізацію, якщо ми не розуміємо чітко, що можемо звільнити той чи інший населений пункт, піти в прорив. Крім того, мобілізація — це ж не тільки люди. Це амуніція, логістика і багато іншого.
Про норми законопроєкту, зокрема - електронний кабінет призовника.
От у тих, у кого нема (додатку «ДіЯ» - авт.), як вони обходяться без "ДіЯ"? Носять із собою фізичні документи: права, паспорт. І тут постає питання вибору українців, які мають дотримуватися закону про військовий облік: що вони мають зробити? Оновити свої дані. Для цього є можливість прийти в ТЦК, прийти в ЦНАП або зробити це через електронний кабінет. Ви оновите свої дані, де ви проживаєте, а далі вже ТЦК будуть дивитися по комплектності. Наприклад, якщо не вистачає 100 тисяч людей на штурмові бригади, значить вони будуть набирати 100 тисяч туди. Якщо не вистачає 20 тисяч людей на ПВО (ППО – авт.), значить туди. А інші, наприклад, будуть займатися впровадженням кібербезпеки для забезпечення ефективності роботи ЗСУ. Тобто будуть виділяти людей за потребою на кожен вид Збройних сил.
З його слів, електронний кабінет - одна з опцій оновлення своїх даних.
Щодо жорсткої міри блокування рахунків
Вона не пройде. Що таке блокування рахунків? Банк запросить вашу ідентифікацію: є у вас військовий облік чи нема? Якщо ви не зможете надати інформацію, що у вас є військовий облік, то ви не пройдете ідентифікацію і не зможете користуватися карткою. Це не блокування рахунків.
Так, будуть кеш знімати, але що ви зараз можете за кеш купити, окрім як розрахуватися в магазині? Нічого: ні квартиру, ні машину, ні квиток на залізничний потяг. Все зараз в електронному варіанті. І більш як 150 тисяч гривень у нас не можна оплачувати кешем. Фактично за кеш ви можете десь хот-доги їсти, але не більше.
Я розумію, що по цій нормі буде багато дискусій, але давайте дивитися фінал. Методи спонукання виконувати закони, мають бути співмірними.
Про інші заходи
Державні послуги. Політичне керівництво пропонує: якщо ти не хочеш виконувати свій громадянський обов’язок, захищати Батьківщину і якщо не стоїш на військовому обліку, держава може тобі відмовляти в послугах. Наприклад: ти не будеш отримувати підтримку держави, твої діти не вступлять до вишу, або ти сам не вступиш до ВНЗ.
Про відповідність до Конституції цих дій
А скажіть, конституційно, коли ви маєте захищати свою державу, а ви не приходите в центри комплектування, не оновлюєте свої дані й не стаєте на військовий облік? Всі чоловіки в Ізраїлі стоять на військовому обліку. І у нас також всі мають стояти на обліку. Це не означає, що вони обов’язково будуть на "нулі" чи на війні. Але на обліку ти маєш стояти. Держава має знати, розраховувати на тебе чи ні. Це нормальний процес.
Це як права. Мовляв, навіщо мені права? У мене є машина, я і так буду їздити, а поліція зупинить, то заплачу штраф. Це така ж сама історія: держава тобі буде відмовляти в певний момент. Якщо поліція побачить, що у тебе нема прав, то може конфіскувати машину. Так само і тут: держава тобі просто відмовить в певних послугах
Про ймовірність позовів на Україну до ЄСПЛ від її громадян
Тим, хто воює, цей законопроєкт конче потрібен, адже вони хочуть бути демобілізованими. Людина хоче розуміти, на скільки років її призвали, і коли вона може звільнитися. І основна дискусія цього закону буде в строках демобілізації. Чи взагалі вони будуть, чи Генштаб їх пропустить? Бо минулого разу на комітеті Генштаб не пропускав.
Довідка:
Вадим Євгенович Івченко (нар. 29 січня 1980, Уссурійськ, Росія) — депутат Верховної Ради України VIII—IX скликання від ВО «Батьківщина». Член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
З 2005 по 2012 працював на посаді директора ТОВ «Інтергруп — ЛДН»;
У період 2012–2014 — заступник голови — керівник Виконавчої дирекції Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад. Також був депутатом міської ради міста Біла Церква.
Згідно з декларацією, за 2022 рік Івченко заробив 432 тисяч 311 гривень, як депутат Верховної Ради, ще 454 тисячі 23 гривні – «кошти, пов'язані з виконанням депутатських повноважень», 90 тисяч –«кошти для компенсації вартості проїзду територією України».
382
