Бронь від мобілізації 2024: очікування і побоювання аграріїв

Як вихід директор із взаємодії з органами влади ТОВ СП «НІБУЛОН» Михайло Різак вбачає, що Міністерству аграрної політики та продовольства потрібно зробити розрахунки, скільки людей необхідно забронювати, щоб забезпечити виробничий цикл, адже, за його словами, це питання економічної стабільності та продовольчої безпеки країни.

«З боку влади вже є зрушення в напрямі оборонно-промислового комплексу, але ми продовжуємо відчувати проблеми з кадрами через мобілізацію», - розповів Михайло Різак, директор із взаємодії з органами влади ТОВ СП «НІБУЛОН».

Водночас перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький вважає, що запорукою передбачуваності та прогнозованості у забезпеченні критичних працівників для агросектору можуть стати нововведення, зокрема в частині цифровізації процесу бронювання.

Він нагадує, що нині алгоритм бронювання такий: агровиробник подає документи з переліком осіб для бронювання на ОВА або на аграрне відомство. Далі списки направляють у Генштаб, після затвердження — до Міністерства економіки, і вже Мінекономіки видає наказ із переліком заброньованих осіб.

 «Процес триває близько місяця. Наразі уряд докладає зусиль, щоб пришвидшити його, зокрема за допомогою цифрових рішень. Безпосередньо через електронний кабінет надавати документи та отримувати підтвердження», - відзначив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

Нова версія законопроєкту про мобілізацію передбачає не лише запровадження електронного кабінету, а й пропонує ввести щомісячний платіж, який гарантуватиме відстрочку від мобілізації для різних категорій працівників, з метою поповнення держбюджету. Голова економічного комітету Верховної Ради України та співавтор законопроєкту Дмитро Наталуха таку концепцію пояснює тим, що на підприємстві можуть самостійно обирати, кого зі співробітників хочуть забронювати. Активні ФОПи також матимуть можливість економічного бронювання.

Важливо! Законопроєкт, який готують до другого читання, не скасовує існуючого порядку бронювання працівників критичних галузей економіки.

Опитані AgroPortal.ua дрібні фермери та одноосібники зазначають, що для них це може стати дієвим механізмом, адже, за їхніми словами, нині забронювати самого себе за діючою процедурою неможливо, а земля не чекає, потрібно працювати.

Натомість великі компанії не поділяють таку думку, додаючи, що нинішня процедура бронювання прозора та зрозуміла, попри кількість документів, які потрібно подати. Зокрема у ГК «Агро-Регіон» понад рік користуються діючою процедурою бронювання і з обережністю дивляться у бік змін, передбачаючи, що вони можуть бути ризикованими для бізнесу. В компанії додають, що, як відповідальний роботодавець, продовжують виплати мобілізованим співробітникам у розмірі окладу на момент вступу до лав ЗСУ.

«Оскільки ми працюємо прозоро, зібрати документи не викликає проблем. Навіть у мирний час агробізнес страждав через нестачу кваліфікованих спеціалістів, а якщо змінять умови бронювання, компанія може і не встигнути вчасно та в повному обсязі здійснювати свою діяльність», - наголосила HR-директор ГК «Агро-Регіон» Христина Пивовар.

Кадрова проблема зачіпає і галузь зернопереробки. За словами директора спілки «Борошномели України», голови правління «Укрхарчопром» Родіона Рибчинського, ситуація загострилася з активною мобілізацією та небажанням людей офіційно оформлюватися на роботу, щоб не підпасти під призов.

«І якщо маленькі переробні підприємства ще можуть залучати працівників без оформлення, то середні та великі компанії не мають можливості цього робити», - додав Родіон Рибчинський, директор спілки «Борошномели України», голова правління «Укрхарчопром».

На тлі обговорень нового законопроєкту про мобілізацію голова Конгресу фермерів Дніпропетровської області Анатолій Гайворонський нагадав про пропозицію фермерів від 2023 року, яка передбачає рішення замість мобілізаційного завдання, яке є основою бронювання працівників агропідприємств, заплатити на цільовий рахунок на допомогу ЗСУ по 400 грн за один оброблений гектар за рік користування землею.

«Після сплати коштів підприємство подає інформацію до ТЦК про працівників, які прийняті на роботу не пізніше 30 календарних днів до моменту сплати коштів, а військкомат повинен їх забронювати», - таку думку висловив голова Конгресу фермерів Дніпропетровської області Анатолій Гайворонський.

Проте ця ідея так і залишається на рівні пропозиції.

Однак і профільне відомство, і великі гравці, і малі в один голос заявляють про пошук консенсусу перед прийняттям норми законопроєкту щодо вилучення сільськогосподарської техніки на потреби армії. У ГК «Агро-Регіон» зазначають, що за два роки війни компанія передала у фонд Збройних сил України 14 одиниць сільгосптехніки, а вилучення її без прозорого механізму може спричинити ще більшу кризу в секторі.