Одразу відзначу, що цей матеріал - особиста думка автора.
Запрошення команд
Головною метою змагань був збір коштів для допомоги Збройним Силам України.
Головним організатором заходів став президент ФК «Агротех», підприємець Сергій Саусь.
Дійсно, люди в нашій громаді засумували за великою грою. А тому з ажіотажем серед глядачів не було проблем. Щоправда, з запрошенням команд виникла певна неузгодженість, адже зараз в нашій країні велика нестача палива, що ускладнює рух транспорту. Втім, у підсумку на наші запрошення взяти участь у турнірі погодилися «Локомотив-СВТ» (Помічна), дві команди ФК «Добра» (Добровеличківка), «Арсенал» (Новоархангельськ) та ФК «Агрофірма Копенкувате» (Підвисоцька ТГ).
Напередодні
У процесі підготовки Сергію Саусю від Сергія Максименка надійшла пропозиція прийняти на нашому стадіоні ще й кубок пам'яті Петра Максименка, який проводився серед ветеранських команд (40+). Сергій Іванович погодився, адже основною метою заходів, нагадаю, був збір коштів для потреб ЗСУ й тут зрозуміло хотілося зробити якомога цікавіші баталії. Втім, вийшло трохи не так, але про це згодом.
Відзначу, що формат матчів був 8х8, що означало потребу в воротах дещо нестандартних розмірів. Таких у нас не було, але як же добре, що нам на зустріч пішли сусіди. Секретар Новоархангельської селищної ради Олександр Зубець та директор спортивної школи Станіслав Гетьман без жодних проблем надали нам четверо воріт для турніру. Ну а ми з працівниками ТОВ «Агротех» Давидом Дромашко та Олександром Лашкулом не без зусиль завантажили їх на машину й доставили на стадіон. У цей час футболісти Роман Сенчук, Михайло Сивак та працівники «Агротеха» Олександр Чугай, Олег Коломієць і Михайло Присяжнюк повністю підготували стадіон до футбольних баталій.
Виготовлення нагород та реклама
Стосовно рекламних афіш до змагань, то, вже звично, їх нам робив кропивницький дизайнер Роман Чорней. До речі, дизайн дипломів – теж робота його рук. Кубки ми придбали за достатньо низькими цінами в кропивницькому магазині «Вища ліга» Андрія Братасюка.
Ну а друк дипломів та всі необхідні речі для кубків ми зробили в рекламній агенції «Ларго». Також варто відзначити й співпрацю з прекрасними Людмилою Гармаш та Ольгою Присяжнюк. Директор та педагог-організатор опорного закладу зробили все, щоб проблем з облагородженням території та звуковим супроводом у нас не було.
Від себе скажу, що нехай це й виглядає як піар, але ми на стільки багато провели різноманітних заходів за допомогою цих прекрасних людей, що не віддати їм належне було б несправедливо.
Церемонія відкриття
Знаєте, за півтора року життя в громаді якось і не звик до того, що наша місцева влада бере участь у заходах. Але все змінюється й то не може не радувати. Так, з вітальним словом перед учасниками кубків виступила секретар Тишківської сільської ради Тетяна Височанська. Мало того, наше благодійне свято відвідав і голова Добровеличківської територіальної громади Володимир Осієвський, який особисто підтримував хлопців зі своєї громади.
Турнір ветеранів
На кубок пам’яті Петра Максименка, окрім тишківського «Агротеха» заявилися ще ФК «Добра», ФК «Липняжка», помічнянський «Локомотив-СВТ», ФК «Агрофірма Копенкувате» з Підвисоцької громади.
Для швидшого проведення турніру ми спеціально підготували два майданчики розмірами 60х40 – стандарт для гри в форматі 7+1.
У ветеранів, які розпочинали першими, команди були розділені на дві групи.
У тріо А виступали: ФК ««Агрофірма Копенкувате», ФК «Агротех» та ФК «Липняжка». А от у другій групі було лише дві команди: «Локомотив-СВТ» та головні фаворити – ФК «Добра».
Ну, давайте відверто, всі команди були приблизно однакового рівня. Всі, окрім «Доброї». Коли той же самий «Агротех» був представлений дійсно ветеранами футболу Тишківки та підсилений тренером команди Олександром Мизенком, то от у Добровеличківки в складі були уславлені для області гравці Сергій Собко, Микола Гусєв, Валентин Великий, Ігор Ніколаєнко та Максим Баришніков.
У групі A найсильнішою стала «Агрофірма Копенкувате», яка розгромила «Липняжку» й у рівній грі здобула звитягу над «Агротехом» - 2:1. З другого місця до півфіналу пройшов «Агротех», який переміг «Липняжку» - 2:1.
Ну а в паралельній групі «Добра» розтрощила «Помічну» - 5:1.
Тож, улюбленці місцевої публіки в матчі за вихід до вирішального двобою протистояли саме гостям із сусідньої громади. Щоб ви розуміли всю серйозність опонентів, наведу Вам такий факт: Сергій Собко та Ігор Ніколаєнко – чинні володарі кубка області з міні-футболу. Попри статус ветеранів, більшість гравців команди Сергія та Віктора Максименків досі виступають на обласному рівні, а тому зрозуміло, що нашим хлопцям протиставити їм будь-що було досить складно. Втім, наші хлопці примудрилися ще й першими відзначитися. Але тут же фаворити зрівняли рахунок, а далі – розгром – 5:2.
У другому поєдинку «Агрофірма Копенкувате» без спротиву здолала «Локомотив» - 4:0.
Матч за «бронзу» не проводився, а тому дипломами за третє місце нагороджені й «Агротех», і «Локомотив».
Ну а фінал, на жаль, теж обійшовся без будь-якої інтриги. Покер Валентина Великого й підсумкові 6:1 – кубок 15-го турніру пам’яті Петра Максименка дістається команді його синів.
«Кубок перемоги»
Жеребкування в групі «А» звело разом «Агрофірму Копенкувате», новоархангельський «Арсенал» та «Добру-2». Тут новоархангельський колектив зусиллями Максима Коноваленка переміг підвисоцьку команду – 2:1.
У групі «Б» тишківському «Агротеху» протистояв помічнянський «Локомотив-СВТ» та ФК «Добра-1». Спочатку хлопці Олександра Мизенка дали гарний урок футбол зовсім юним підопічним Олександра Кузьми – 7:1. Ну а далі без жодних шансів розгромили й конкурентів із чемпіонату області – «Локомотив-СВТ» - 5:1.
Своєю чергою, другу путівку до півфіналів, все ж таки, здобули помічнянці, які забили 5 «сухих» м'ячів добровеличківцям.
Півфінальний матч для господарів вийшов надзвичайно легким. Хлопці з підвисоцької громади нічого не змогли протиставити тишківчанам – 5:0.
У іншому двобої помічнянський «Локомотив-СВТ» не без проблем здолав новоархангельський «Арсенал» - 3:2. Тож, саме дві команди з колишнього Новоархангельського району й отримали дипломи за третє місце. Ну а долю головного трофею вирішували команди з колишнього добровеличківського району. Звичайно, команда Артема Щербатюка й Дмитра Нікори хотіла поквитатися за розгром на груповому етапі, але нічого не вийшло й цього разу. Улюбленці місцевої публіки зуміли двічі «розписатися» у воротах Володимира Показки – 2:0 – головний трофей змагань залишився вдома.
Нагородження
Під час церемонії закриття змагань Сергій Саусь і Сергій Максименко нагородили всіх призерів та найкращих гравців у різних номінаціях заслуженими дипломами. Так, серед ветеранських команд, найкращим голкіпером став Костянтин Волощук із «Агрофірма Копенкувате», найкращим бомбардиром із шістьма забитими м'ячами виявився Валентин Великий із «Доброї». Ну й, абсолютно без конкуренції титул найкращого гравця турніру дістався кропивничанину Сергію Собку.
В турнірі «Разом до Перемоги» також все було більш-менш однозначно. Так Володимир Показка із Помічної став найкращим голкіпером, нападник «Агротеха» Максим Кулібаба отримав диплом у номінації «Найкращий бомбардир». Ну а новобранець переможців турніру Єгор Кривошей отримав титул найкращого гравця змагань.
Післямова
Протягом усього турніру на столі із кубками стояв спеціальний ящик, у який всі охочі могли кинути кошти. І так, спільними зусиллями нам вдалося зібрати 47 тисяч 450 гривень. Тут хочеться виразити вдячність всім, хто прийшов на цей захід і всім, хто доклався до цієї суми. Якщо відверто, окрім збору коштів, ми хотіли подарувати людям трішки позитивних емоцій у цей неймовірно складний для країни час. Для зручності було домовлено й розташування двох магазинів – «Едельвейс» Інни Фабрики та «Добрянки» Олексія Завалка. І ті злі язики, які нам говорили, що зараз недоречно проводити такі заходи, навіть не розуміли, що гроші зібрані під час футболу підуть дійсно у потрібне річище. Вчора, 6 червня, у нашій громаді відбулися похорони загиблого воїна Василя Джулая. Так от, 9100 гривень ми витратили на катафалк та придбання труни. Ще 20700 гривень було надано для оплати поминального обіду. За 3940 ми купили деякі необхідні речі (рушники, воду і т.д.). Саме тому ця стаття й виходить із запізненням, адже ми хотіли додати сюди звіт про витрачені кошти.
Ну а коли десятки людей подякувало, що змогли нарешті вибратися з дому й чудово провести час зі сім’єю та друзями й усі разом ми змогли допомогти тим, кому це зараз необхідно, то якось про негатив не згадуєш, а розумієш, що ми зробили все правильно. Всім дякую й продовжуємо разом наближати нашу Перемогу!
91
