Рішення було ухвалене шляхом дострокового розірвання контракту, за угодою сторін.
Відзначимо, що у громадськості розпочалося дуже багато обговорень стосовно цього рішення. Сам Петро Гинькут неодноразово говорив, що всі звинувачення в його сторону були «абсолютно надуманими» й на нього вчиняли тиск, що й змусило його подати у відставку.
«Це було фактично пів року атак і відвертого морального знущання. Атаки були почергові... Створювали умови, щоб люди самі звільнялися або стали покірними, а це дійшли й до мене. Сесії, на яких приймали рішення, відбувалися з порушенням регламенту, я не встигав дивуватися з рішень тих людей (депутатів – ред.), яких раніше поважав. Вона ще жива, у нас зараз є все і всі. Заклад всіх дивує, хто в ньому опиняється… Такої лікарні за всією логікою не мало б тут бути», – розповів Петро Гинькут в інтерв'ю «Новій газеті».
Спробуємо детально розібратися, про що говорить Петро Васильович і згадати усі деталі в історії зі звільненням багаторічного очільника лікарні.
Протягом останнього часу в діяльності керівника лікарні було знайдено достатньо багато спірних епізодів. Напевно, саме це Петро Васильович і називає «тиском».
Закриття пологового відділення й можливий зрив контракту з НСЗУ
8 листопада Петро Гинькут повідомив, що тимчасово закривається акушерсько-гінекологічне відділення.
«На ранок в лікарні перебуває 70 хворих з пневмонією. Декілька хворих вкрай важкі на ШВЛ. На кисневій підтримці 64 пацієнти. Враховуючи, що лікарня обслуговує ще сім колишніх районів області, то кількість хворих продовжує зростати. Лише за вихідні поступило 9 осіб з пневмонією. На даний час в лікарні надають допомогу хворим з пневмонією в реанімаційному, терапевтичному, інфекційному та неврологічному відділеннях. Тимчасово закриваємо пологове відділення. Працівники пологового йдуть на допомогу в ковідні стаціонари, там зараз надзвичайно тяжко», - написав він на своїй сторінці в Facebook.
Як виявилося, таке рішення потрібно було погоджувати з засновником лікарні – Добровеличківською селищною радою. Цього зроблено не було.
«Згідно зі статутними документами, які формувала у свій час лікарня і подавала нам (селищній раді – ред.), згідно з пунктом 7.4.5 їх Статуту, саме засновник – селищна рада погоджує створення та припинення відокремлених структурних підрозділів, який являлося і пологове відділення. На жаль, наказом головного лікаря (директора КНП – ред.) від 1 листопада було призупинено роботу пологового відділення до 1 квітня 2022 року», - розповідає Перший заступник голови Добровеличківської селищної ради Олександр Яцевич.
За його словами, погодження з сесією, засновниками, громадою не було.
«Під час засідання комісії до Петра Васильовича було звернення, чи є погодження у нього стосовно призупинення діяльності пологового відділення. Він сказав: «Так, звичайно. Я з усіма погодив. У Кропивницькому все знають». Я вимагав від нього письмового підтвердження того, що він казав. На наш запит ми отримали відповідь, що на запит від 8 листопада, 9 листопада обласний департамент охорони здоров'я вважає, що можна це зробити (закрити відділення – ред.). Яким чином з'явився наказ від 1 листопада – не зрозуміло. І як він міг з'явитися без погодження засновника – сесії селищної ради? Теж не зрозуміло. І на який період було призупинено роботу? Тобто, якщо працівників переводять на боротьбу з COVID-19 (офіційна підстава для призупинення роботи – ред.), то це можна робити лише терміном не більше ніж на один місяць, згідно з трудовим законодавством. Петро Васильович нам сказав: «Так, добре, на місяць». Але ж у наказі було до 1 квітня 2022 року», - додав посадовець.
Яцевич стверджує, що про такий термін не було відомо й керівнику відділення.
«Як на мене, вона була шокована тим фактом, що її відділення закрите до 1 квітня. І що найголовніше: контрактація стосовно пакетів медичних послуг з НСЗУ, проводиться в цей період, який воно було призупинене. Тобто, ми розуміємо, що контрактація на 2022-й рік не передбачалася. Відтак, сьогодні, одним наказом одного директора, було не просто призупинено, а, наперед продумавши, ліквідовано пологове відділення. Це ті мінуса, які говорять про те, що треба було змінювати формат роботи керівництва лікарні й співпрацю з засновником та депутатським корпусом», - зауважив Перший заступник голови селищної ради.
На думку Яцевича, Петро Васильович звик ухвалювати рішення самостійно й без погодження з тими, хто мав би його надавати.
«Ніхто ж не говорить про складність і проблеми сьогодні в роботі лікарні. Нестача лікарів, медперсоналу, коштів. Проблеми є. Але, на жаль, чомусь і громада, і депутати отримують інформацію витягнуту нами, а не доведену самим же керівництвом лікарні. Як на мене, варто було розповісти про свої проблеми. На сьогодні, їм недостатньо коштів для погашення заборгованості за електроенергію, вугілля. Хоча, коли востаннє виділялися кошти з селищної ради, то було сказано: «Грошей вистачає». І тут знову не вистачає. Так постійно. Для того, щоб розібратися в усій цій ситуації, була створена робоча група, яка аналізувала фінансово-господарську діяльність закладу», - заявив Яцевич.
Наразі, за результатами діяльності тієї комісії, було надано дуже багато рекомендацій, у тому числі – в письмовому вигляді, як усунути всі недоліки, які були знайдені.
«Але ніде воно не ділося. Тобто, головний бухгалтер, який поки працює на посаді, знає про ці негаразди й має їх усунути. Остаточно розібратися в цій ситуації треба буде новому керівнику закладу. Буде оголошено конкурс на керівника, всі охочі можуть взяти участь. Хто очолить заклад – той і розбереться в фінансово-господарській діяльності. Навіть в.о. зараз допомагаємо в усьому, для того, щоб вона могла хоча б розібратися з нестачею кадрів і забезпечення в цей період діяльності», - наголосив політик.
Нестача кадрів
«У лікарні заповнені усі вакансії, що рідкість для подібних закладів у глибинці. Головний лікар запрошував і вишукував спеціалістів з усіх-усюд, зміг домогтися, щоб місцева влада виділила за десять попередніх років для них сім квартир і придбала два будинки», - йдеться на сайті «Кропивницький час-Time».
Але вияливося, що наразі лікарня потребує великої кількості кадрів.
«КНП Добровеличківська лікарня запрошує на роботу лікарів таких спеціальностей :анестезіолог;
педіатр- неонатолог;
терапевт;
хірург;
лікар- лаборант;
офтальмолог.
Повна зайнятість.
Можливо без досвіду роботи.
З/п від 20 000 грн.
Надається службове житло(гуртожиток на території лікарні, квартира) з подальшою приватизацією.
Надається до 2 га землі від ОТГ при тривалій співпраці.
Вимоги: вища освіта, наявність спеціалізації.
Обов'язки: в межах посадових інструкцій.
Телефон: 0979090430 Юрков Андрій Якович», - повідомила в Facebook заступник голови селищної ради Валентина Саакян.
«Селищна рада на чолі з головою увімкнулися в роботу з обласним департаментом охорони здоров'я. Уже було відвідано не один заклад, який готує лікарів і є певні домовленості про забезпечення кадровим потенціалом. Адже для контрактації, в тому числі – пологовому відділенні, на жаль, НСЗУ виставляє такі умови, що нам потрібно додатково шукати анестезіологів, які мають бути на своєму основному робочому місці для відкриття пологового. Неонатолог нам потрібен. Сьогодні ми включилися в роботу з пошуку цих кадрів. Ми хочемо говорити про те, що людям, які будуть згодні прийти сьогодні до нас, буде забезпечене житло й, як підтримка, земельні ділянки – це для того, щоб по максимуму забезпечити лікарню персоналом. Якщо все це буде вчасно зроблено, то ми зможемо контрактуватися по пологовому відділенню на 2022 рік. Тобто, питання стоїть таки контрактуватися», - заявив Яцевич.
Перевірка діяльності лікарні встановила безліч порушень
Недоліки в роботі лікарні стали помітними під час роботи комісії з перевірки фінансово-господарської звітності. Так, на початку осені з доповіддю під час сесії селищної ради виступила голова комісії з питань планування, фінансів, бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестицій Людмила Мусієнко.
«27 вересня розпорядженням голови була проведена інвентаризація основних засобів та малоцінних необоротних активів, а також перевірка фінансово-господарської діяльності КНП «Добровеличківська лікарня», - розповіла Мусієнко.
З її слів, в ході інвентаризації було виявлено основні засоби, які перебувають в приміщеннях підприємства без належного оформлення. Оприбуткування малоцінних необоротних активів здійснюється без присвоєння інвентарного номера, що також ускладнювало інвентаризацію.
Рентгенапарат, який є власністю ТОВ «Згода», не був оприбуткований ні на балансових рахунках, ні на позабалансових. Термін дії договору позички, який є на підприємстві, завершився ще у 2014 році. Тобто, кошти, які клієнти сплачують за послугу не йдуть до бюджету лікарні. Де вони зникають? Наразі невідомо.
«Підприємство користується безоплатно рентгенапаратом, але не визнає дохід від безоплатної оренди активів. З моменту реорганізації лікарні в КНП, підприємство мало б перевести ведення обліку на господарський, рахунки були змінені, але система обліку залишилася бюджетною, що має свої відмінності у визнанні доходів і витраті. Це призвело до перекручення фінансової звітності, завищення доходів і витрат підприємства. Облік ведеться котловим методом, собівартість послуг за пакетами медичних гарантій не ведеться», - додала депутатка.
Мусієнко зазначила, шо малоцінні запаси, швидкозношувані предмети не списуються у виробництво, як того вимагає стандарт, чим занижуються витрати підприємства і завищується залишок запасів.
Вона стверджує, що медикаменти у деяких відділеннях списуються за фактом передачі у виробництво послуги, а не за фактом їх фактичного використання, залишки ліків виводяться в нуль. Є проблема з підконтрольністю при списанні ліків, коли одна й та сама людина оприбутковує ліки, як старша медсестра, так і списує їх як сестра маніпуляційного кабінету. У звітах інших відділень залишки ліків на постах є, але залишків незавершеного виробництва послуг немає, наче як всіх пацієнтів виписують в останній день місяця.
«Підприємство закуповує ліків на 10% від отриманих від НСЗУ коштів, що далеко від потреби. З тієї суми виходить, що витрати ліків 7 тисяч на день на всю лікарню, хоч ми ж знаємо, що тільки один пацієнт може скупитися на день на 2 тисячі гривень», - додає фінансист.
Відзначимо, що на виконання наказу департаменту, на сайті «Є ліки» КНП мало б бути зареєстроване ще з 2018 року, чого досі зроблено не було. Стендів про наявність ліків закуплених за державні кошти у відділеннях немає.
"Є на сайті медзакладу, який оновлюють раз на місяць, або після мого нагадування. Є скарги працівників щодо навантаження на роботу завскладу, яке ее встигає вчасно обробляти інформацію, склад і бухгалтерський облік потребує автоматизації", - зазначає Мусієнко.
Стосовно продуктів, то комісія констатувала їх занижену вартість. Це говорить про те, що благодійна допомога продуктами не вся оприходується, витрати на харчування на підприємстві занижені.
Проблеми з заробітними платами
«В штатному розписі занижена нормативна кількість посад, що впливає на використання робочого часу і веде до штучно створеної ситуації, що викликає систематичні понаднормові години при нормі не більше 120 годин, допускається від 200 до 500 годин в рік», - розповідає Мусієнко.
Вона відзначила, що заробітна плата керівника не була погоджена рішенням сесії районної ради, за основу нарахувань окладу керівника бралася посада «лікар», про що записано в колективному договорі, який є на підприємстві, титульна сторінка якого не підписана представником управління праці, а на сайті РДА розміщена копія, яка взагалі не містить такої норми.
У штатному розписі оклади лікарів, молодшого медичного персоналу, працівників адміністративно-господарського персоналу на порядок нижче зарплат керівного складу. Так, санітарка отримує 3400, медична сестра - 4800, лікар - 5800, економіст – 5500. У той час, як керівник - 20000, заступник - 18000, головний бухгалтер - 18000 грн.
Згідно зі звітом комісії, у підприємстві є нарахування премій, як диференціація схемних посадових окладів окремих працівників, але положення про преміювання не містить такої норми.
Петро Гинькут влаштувався на посаду анестезіолога за суміщенням. Тобто розширив коло своїх посадових обов'язків, не попередивши про те керівництво ТГ. Мало того, сам собі нараховував премію як лікарю анестезіологу. Відзначимо, що згідно декларації Петра Васильовича, у 2020 році він отримав понад 487 тисяч заробітної плати.
На підприємстві широко застосовується практика як зовнішнього, так і внутрішнього сумісництва. Також є працівники-консультанти, заробітна плата деяких з них оплачується не з рахунку підприємства, а з особистої картки касира, на картку дружини, які касир попередньо отримує як зарахування зарплати. Є консультанти, які на період відпустки своєї відпустки в одному підприємстві беруться на роботу на термін відпустки працівника КНП на строковий договір.
Платні послуги надавались з січня 2021 року по вересень 2021 року без використання касового апарату, про необхідність його застосування директорові було вказано ще в червні. Штрафна санкція може складати 50% за перше порушення і 100 % за всі наступні.
Платні послуги, за які пацієнт не має платити
Є місце в дублюванні платних послуг: послуги оплачує НСЗУ за системою медичних послуг, в той час, як з пацієнта ще раз беруться кошти за аналізи й рентген, як за платну послугу.
«Думаю, треба провести масово роз'яснювальну роботу в цьому напрямку серед населення так і з лікарями, які мають знати про ризик розірвання договору з НСЗУ, якщо будуть скарги від пацієнтів з цього приводу. Платних послуг підприємство отримує на 1 млн, а може втратити контракт з НСЗУ на 30 млн», - відзначила фахівець.
В специфікаціях до договорів є широкий спектр досліджень і аналізів. Також і ліки на своє лікування з нацпереліку пацієнт має отримувати безплатно.
«Ні для кого не секрет, що пацієнти докуповують ліки власним коштом, але вони не оприбутковуються, НСЗУ вимагає надавати звітність щодо обсягу таких ліків, але у нашого КНП даний звіт пустий. Подивитися як списуються ліки відповідно до листків призначень не було можливості, бо нам їх не надали», - наголосила Людмила Анатоліївна.
Вона відзначила, що доходи визнавалися касовим методом, при наявності часткової заборгованості НСЗУ станом на 1 квітня, така інформація не показана у фінансовій звітності. Були проблеми із нарахуваннями податкових зобов'язань з ПДВ, а саме: не виписувалися компенсаційні податкові накладні на суми податкового кредиту, що був використаний в оподатковуваних операціях, за що також передбачені штрафні санкції.
«На благодійний рахунок підприємства надходять кошти із призначенням платежу: за вакцину від сказу, за автостоянку, продаються лабораторні набори через касу підприємства. Послуги стоянки не затверджувались рішенням сесії, а торгувати медичними виробами й вакциною від сказу підприємству не можна, бо є ризик втрати статусу неприбутковості», - підсумувала Мусієнко.
Підсумки
Повертаючись до декларація Петра Васильовича можемо відзначити, що лише готівкою в нього є 300 тисяч гривень, 35 тисяч доларів та 22 тисячі євро. Де взялися такі кошти в директора лікарні й чи пов’язано це з рентгенапаратом, за послуги якого кошти до каси лікарні не надходили – наразі невідомо. Тож, напевно, саме через цю інформацію Петро Гинькут подав у відставку й саме це він називає ««моральним знущанням», але чия правда – вирішуйте самі, шановні читачі.
387
