Пил, чадний газ, канцерогени – наслідок спалювання трави та листя
При спалюванні однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється близько дев’яти кілограм мікрочастинок, які потрапляють до наших легень. До їхнього складу входять пил, оксиди азоту, чадний газ (СО), важкі метали (Cd та Pb) і низка канцерогенних сполук. В тліючому без доступу кисню листі виділяється бенз(а)пірен, що здатен викликати ракові захворювання. Варто врахувати і той факт, що на городах зазвичай спалюють залишки рослин, які протягом сезону рясно поливали пестицидами, а в грунт вносили добрива. Як наслідок, спалювання цих рослин призводить до вивільнення цих сполук у повітря, а також їхню трансформацію під дією вогню, що може збільшити їхню небезпечність. Нерідко під час паління листя чи трави люди підкидають ще й побутове сміття, в якому може опинитися пластик, фанера тощо. Це додає ще не один десяток хімічних елементів у дим, який ми вдихаємо. Алергії, захворювання дихальних шляхів, онкологія можуть бути наслідками регулярного вдихання диму. Дихати димом насамперед некомфортно. Звісно, це шкодить організму. Втім не варто забувати, що першочергово це створює колосальний дискомфорт для всіх, а особливо для тих, хто має хронічні хвороби. Здавалося б, вдихання диму тимчасове, кілька хвилин подимить і все, але навіть цього часу вистачає, щоб піддати свій організм колосальному впливу. Вдихання диму знижує імунітет людини, може викликати алергію, захворювання дихальних шляхів, посилює негативний перебіг хронічних. Певні речовини можуть накопичуватися в організмі людини, а згодом спричиняти розвиток онкологічних захворювань. Дим містить тверді часточки до 2.5 мкм. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у вигляді цих частинок (PM2.5) у повітрі присутні такі речовини як сульфати, нітрати та вуглець, які проникають глибоко в легені та серцево-судинну систему і можуть завдати серйозної шкоди здоров’ю людини.
Палити траву та сухостій – це шкодити і самому собі, і оточуючим, – зазначає в коментарі “18000” кураторка системи моніторингу якості повітря ЛУН Місто AIR Анна Денисенко. – Одним з продуктів горіння є наддрібні часточки PM1, PM 2.5, PM 10. Вони такі малі, що ми не бачимо їх неозброєним оком. Через свій надмалий розмір вони потрапляють до наших легенів, мозку, у кров. Всесвітня організація охорони здоровʼя приділяє цим часточкам особливу увагу – вони сприяють розвитку та загостренню серцево-судинних, легеневих, респіраторних захворювань, негативно впливають на роботу мозку, роблять тяжчим перебіг ковіду. Погана якість повітря негативно впливає і на психічне здоровʼя, а зараз, в умовах постійного стресу, чинників вистачає і без цього. Проблема спалення трави, сухостою ще й у тому, що такі підпали часто стають неконтрольованими – переростають у великі пожежі. Великі площі пожеж підвищують концентрацію дрібнодисперсного пилу ще сильніше. Під час сильних пожеж показники якості повітря по місту можуть сягати рівнів “Нездорове”, “Небезпечне”. Ми спостерігаємо це завдяки нашій системі моніторингу якості повітря ЛУН Місто AIR, яка зараз працює у трьох містах. Безпечною альтернативою спаленню є компостування – немає шкідливих продуктів горіння, є корисне добриво. А палити траву та сухостій – це поводитися як шкідник-окупант, – переконана пані Анна.
Штраф – більше 15 тисяч гривень
Стаття 82 Кодексу України про адмінпорушення визначає відповідальність за неправильне поводження з відходами, якими є опале листя, гілки чи трава, що утворилися на вашому подвір’ї чи поряд. Відповідно до цієї статті, спалювання рослинного сміття тягне за собою накладення штрафу на громадян від 20 до 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 340 до 1360 грн). 13 квітня 2020 року Верховна Рада України ухвалила закон, яким зокрема внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема статті 77 та 77-1. Відтепер штраф за порушення вимог пожежної безпеки в лісах для громадян складає від 90 до 270 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 1530 до 4590 грн). Штраф за знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі складає для громадян: від 270 до 900 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (4590 – 15300 грн). Нагадаємо, що під час воєнного стану в країні паліїв притягують до кримінальної відповідальності за статтею 113 “Диверсія” Кримінального Кодексу України, в якій передбачається покарання для порушника у вигляді позбавлення волі строком від 10 до 15 років.
42
