Про це повідомляє BBC, передає «Громада».

Представниця норвезького комітету Беріт Рейсс-Андерсенн заявила, що ці три організації «уособлюють бачення Нобеля про мир та братерство».

Це три важливих учасники боротьби за права людей, заявили у нобелівському комітеті.

Центр громадянських свобод

Український Центр громадянських свобод заснували у 2007 році з метою просування прав людини та демократії в Україні. Організація грала важливу роль у зміцненні українського громадянського суспільства та у тиску на владу, щоб зробити Україну повноцінною демократією, зазначили у комітеті.

«Вони документували воєнні злочини проти цивільних. Центр грають ключову роль у тому, щоб винні були покарані за ці злочини», - зазначила Беріт Рейсс-Андерсенн.

Білоруський правозахисник

Біляцький був одним із ініціаторів демократичного руху, який виник у Білорусі в середині 1980-х років. Він присвятив своє життя просуванню демократії та мирного розвитку у своїй рідній країні, заявили у Нобелівському комітеті.

Він заснував організацію «Вясна» у 1996 році. Вона перетворилася на велику правозахисну організацію, яка документувала та протестувала проти застосування владою тортур до політичних в'язнів.

Біляцький зараз у тюрмі. «Бажаємо його звільнення, але розуміємо, що в Білорусі зараз є тисячі політичних в'язнів, тому це бажання може бути нереалістичним», - заявили у комітеті.

«Меморіал»

«Меморіал» створили у 1987 році однодумі, які хотіли увічнити пам'ять жертв політичних репресій радянської доби. Члени займалися збором підписів для створення пам'ятника та меморіального комплексу жертвам репресій, проводили вуличні демонстрації, виставки. Першим головою ради «Меморіалу» став лауреат Нобелівської премії миру Андрій Сахаров.

Взимку 2022 року у Росії ліквідували «Меморіал». Організацію звинувачували у дискредитації органів державної влади та створенні «брехливого образу СРСР як терористичної держави».

Чим займається ЦГС

Центр громадянських свобод (Center for Civil Liberties) - це правозахисна організація, заснована в Україні у 2007 році для просування цінностей прав людини.

ЦГС організовує освітні заходи, впроваджує реформи, пов'язані із правами людини, проводить моніторинг політичних переслідувань у Криму та Донбасі.

Центр громадянських свобод є засновником ініціатив ЄвромайданSOS, Let My People Go, #SaveOlegSentsov.

З початком війни у ЦГС почали створювати «мапу ініціатив» і поєднувати людей, які потребують допомоги.

Також у центрі займаються міжнародною адвокацією України та документуванням воєнних злочинів.

Волонтери шукають людей, які стали свідками чи постраждали від воєнних злочинів. ЦГС ще у квітні підготувала й відправили в ОБСЄ ґрунтовне подання з унікальними свідченнями людей про воєнні злочини росіян в Україні.

Також ЦГС працює у глобальній ініціативі, що скорочено називається «Трибунал для Путіна».

Голова правління «Центру громадянських свобод», співкоординаторка ініціативи «Євромайдан SOS» Олександра Матвійчук навесні виступала перед парламентом Канади, де розповідала, як Росія вбиває беззбройних людей, знищує будинки.

Вона закликала дати Україні зброю.

«Я одразу пояснила, що, мабуть, це дивно чути від human rights lawyer, але нам потрібна зброя, тому що, як показали історії Бучі, Росія вбиває беззбройних. Нам потрібна зброя, щоб захистити цивільних. Тому що зараз право не працює. Не можна махати женевськими і гаазькими конвенціями перед дулом російського танка», - говорила Олександра Матвійчук в інтерв'ю Детектор медіа.

Подарунок для путіна?

Представницю норвезького комітету Рейсс-Андерсенна брифінгу запитали, чи можна вважати премію своєрідним подарунком до дня народження Володимира Путіна, який у п'ятницю відзначає 70-річчя.

Вона заявила, що ця премія миру не має жодного відношення до російського президента.

Єдиний зв'язок, за її словами, полягає в тому, що російська та білоруська влада є авторитарними режимами, для протистояння яким і виникли всі нагороджені лауреати.

Серед претендентів на Нобелівську премію миру 2022 називали президента Україна Володимира Зеленського.

Реакція України
Падник керівника Офісу президента Михайло Подоляк розкритикував присудження Нобелівської премії миру представникам Росії та Білорусі.

«У Нобелівського комітету однозначно цікаве розуміння слова «мир», якщо Нобелівську премію разом отримують представники двох країн, що напали на третю», - заявив посадовець

 При цьому він нагадав, що ані російські, ані білоруські організації так і не змогли організувати спротив війні.

«Нобель цього року просто «супер» - зіронізував Подоляк.

«З одного боку, тішуся Нобелівською премією миру для достойної української організації «Центр громадянських свобод». З іншого – поєднання з білорусами та росіянами – недоречне, бо актуалізує російський міф про «братні три народи», який є основою нинішньої війни проти України», – написав історик та ексголова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович у Twitter.

Він додав, що премію дають не країнам, а людям чи організаціям, але це не виправдовує нагородження росіян під час війни.

«Те, що саме представники Росії, другий рік підряд (і саме в рік, коли ця країна розв’язала наймасштабніший з часів Другої світової війни конфлікт) отримують цю премію – ненормально», – пише В'ятрович. 

Журналіст «Української правди» Євген Руденко «запропонував» нову назву премії: «Нобелiвська премiя рускава мiра».

«Меморіал – одна з небагатьох російських організацій, до якої в мене немає претензій. Але якого х** ви даєте Нобелівку представникам трьох країн, де дві країни нищать одну? Ви там зовсім в своєму комітеті чи як?Це просто абсолютна якась відсутність емпатії, розуміння контекстів і чергова спроба запихнути нас в єдиний простір, А МИ НЕ ХОЧЕМО БУТИ В ЄДИНОМУ ПРОСТОРІ», – вважає редакторка «Бабеля» Юліана Скібіцька.

«Розбудіть мене, коли дадуть Нобелівську премію миру одночасно в Південну і Північну Кореї», – додав користувач «koroboro».

«В часи війни давати Нобелівську премію МИРУ росіянам і білорусам – це дно, яке ще треба було дуже сильно пробивати. Але Нобелівський комітет умудрився це зробити.

І знову «трі сєстри, трі братскіх народа» і оце все з методичок з ХІХ ще століття. Ганебно і ницо», – написала Дарія Анцибор у Facebook.

«Оце штучне, натужне туління докупи українців, росіян і білорусів у форматі однієї премії – найбільша ганьба Нобелівського комітету за всю його історію», – висловився журналіст Віталій Чепинога.