Бакчела Юрій Іванович

Юрій Іванович народився 15 лютого 1983 року в селі Чорне, Лебяжинського району Павлодарської області, республіки Казахстан. Він зростав у багатодітній родині Івана Ісидоровича та Марії Олексіївни Бакчел. Разом із чотирма сестрами: Оленою, Наталією, Тетяною та Марією. Юрій виховувався в атмосфері родинної єдності, поваги та любові до праці. З юних років хлопець відзначався надзвичайною працьовитістю, умінням знаходити спільну мову з іншими, а також сильним почуттям справедливості.

Навчання Юрія проходило в Гаївському навчально-виховному комплексі, де він здобував знання й формував світогляд, закріплений родинними цінностями. Закінчивши школу, він продовжив освіту в Новоукраїнському училищі, здобуваючи професію, яка згодом стала частиною його дорослого життя. У той час він уже усвідомлював важливість сумлінної праці та самовдосконалення, що виявилося його важливими рисами протягом усього життя. Свій трудовий шлях розпочав у фермерському господарстві Неофіти.  Він завжди був відданим роботі, відповідальним і працьовитим, завдяки чому здобув повагу колег.

Проте особливою гордістю для нашого захисника була його сім’я. Він одружився з Тетяною, з якою разом виховували двох чудових дітей – доньку Олександру та сина Данила. Саме заради них він боровся і залишився відданим своїй місії захисту рідної землі.

Юрій Бакчела став справжнім захисником Батьківщини у 2014 році, коли вперше взяв участь в Антитерористичній операції (АТО), зіштовхнувшись із загрозою російської агресії на сході України. Він не залишився байдужим у час, коли країна потребувала захисників, і став одним із тих, хто відважно боронив територіальну цілісність і суверенітет України. Цей період заклав початок його військової кар’єри, у якій він проявляв себе як мужній воїн, завжди готовий захищати свою країну.

Повномасштабне вторгнення Росії у лютому 2022 року знову повернуло героя на поле бою. Без вагань він став на захист Батьківщини у складі Збройних сил України, як старший солдат військової частини А0372. Протягом важких і напружених місяців війни він боровся за майбутнє: родини, своїх дітей та всієї України. Його військова служба була сповнена не лише відваги, але й відповідальності перед побратимами, які завжди відчували його підтримку і довіру.

Загибель Юрія Івановича є глибокою раною для всієї громади, яка втратила не просто воїна, а людину, чия душа завжди прагнула миру й справедливості. Його героїчний шлях залишиться назавжди в пам'яті тих, хто знав його особисто, а також усіх, хто продовжує боротьбу за незалежність України.

У цей скорботний день тяжко знайти слова, що можуть зменшити біль втрати для родини. Але подвиг Юрія, його мужність і самопожертва стануть тим незгасним прикладом, який надихатиме майбутні покоління боротися за правду, за свободу й за свою землю. Громада глибоко співчуває родині, дружині Тетяні, дітям Олександрі та Данилу, а також його сестрам і всім рідним, хто сьогодні переживає цю важку втрату.

Юрій Іванович Бакчела став другим героєм, який віддав своє життя за свободу та незалежність України, походячи з маленького, але гордого села Гаївки. Це село, де кожен знає один одного, де біль втрати відчувається особливо гостро. Тож, сьогодні всі схиляють голову перед своїм героєм. Юрій є не лише символом незламної мужності своєю рідної Гаївки, але й частиною великої історії всієї Тишківської територіальної громади. Він увійшов у цей трагічний, але почесний список як 13-й загиблий серед захисників громади, які не вагаючись стали на захист рідної землі від ворога. Кожна така втрата є не просто число- це життя, сповнене мрій, планів, любові та відданості.

Світла пам'ять про Бакчелу Юрія Івановича назавжди залишиться в серцях людей, яким він подарував надію на вільне і мирне життя.