Інститут старост: Рада ухвалила законопроєкт із пропозиціями Президента

 Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку інституту старост" (№ 4535), який Верховна Рада ухвалила 15 квітня, спрямований на удосконалення правового регулювання питань щодо інституту старост та утворення старостинських округів.

Президент Володимир Зеленський повернув закон до Верховної Ради зі своїми пропозиціями.

Президент запропонував парламенту виключити із Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку інституту старост» пункт про внесення змін до Закону «Про Конституційний Суд України».

Так, ухвалений документ до врахування пропозицій Президента містив зміни до закону про Конституційний Суд України, які не стосуються питань старост.

Зокрема статтю 11 Закону «Про Конституційний Суд України» було викладено у новій редакції, яка не забезпечує додержання принципу політичної нейтральності суддів КСУ, адже із закону виключаються положення, які фактично розкривають складові такої нейтральності.

Це створило підґрунтя для довільного трактування того, чи відповідає той чи інший кандидат на посаду судді КСУ вказаним вимогам.

Водночас політична нейтральність – це складова незалежності суддів, яка є невід’ємним елементом закріпленого Конституцією України принципу верховенства права (частина перша статті 8 Основного закону). Отже, такі зміни до законодавства, на думку Президента, порушували Конституцію і принцип незалежності діяльності КСУ.

"Староста затверджується сільською, селищною, міською радою на строк її повноважень за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови, що вноситься за результатами громадського обговорення (громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю), проведеного у межах відповідного старостинського округу", - йдеться в документі. 

Згідно з законопроєктом, староста працює у відповідній раді на постійній основі і не може суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, у тому числі на громадських засадах (за винятком викладацької, наукової та творчої у позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток, якщо інше не передбачено законом.