Золотухін Костянтин Миколайович

11 березня 2022 року ми провели  в  останню     путь   жителя  с. Гаївки,  старшого солдата, розвідника-телефоніста ІІ відділення розвідувального зводу військової частини А-0641, що розташоване в м. Костянтинівка Донецької області – Золотухіна Костянтина Миколайовича,  який  загинув  07 березня 2022 року  при  виконанні  обов’язків  військової  служби  в  зоні  воєнних дій,  в місті Ізюмі Харківської області.  Тяжке  та  непоправне  горе  спіткало  сім’ю  Золотухіних.  Хижа  смерть  вирвала  із  життя ще  зовсім  молоду  людину,  повну  сил  та  енергії.  Біль  втрати  неможливо  передати  ніякими  словами.  Відчуттями  скорботи,  болю,  гіркоти,  переживання  та співчуттям  сповнені  серця  кожного  з  нас. Золотухін Костянтин Миколайович  народився 11 березня 1993 року  в селі Гаївці Добровеличківського району Кіровоградської області. У 2000-му  році він пішов  до  1  класу  Гаївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. За роки навчання проявив себе як старанний і ввічливий учень, любив історію, мав багато товаришів, завжди був готовим прийти на допомогу. Після закінчення школи навчався в Піщанобрідському аграрному ліцеї. Для батьків був помічником, не боявся фізичної праці, також дуже любив тварин. Мав гарне почуття гумору та оптимізм. Його життєвий  шлях  був  наповнений  тільки  добрими  справами. У 2015 році був призваний до лав Збройних Сил України в Рубіжному Луганської області, а після служби так і залишився в Нацгвардії за контрактом. Годинник  історії  невпинно  відраховує  роки.  Він  не  поспішає,  але  й  не  зупиняється.  І  ось  уже  77 років  віддаляє  нас  від  найстрашнішої  війни  минулого  століття.  Як  би  хотілося  сказати,  що  це  було  давно  і  ніколи  не  повториться.  Але  нова сучасна війна  поступово  увійшла  у  наше  повсякдення.  Вона  невблаганно   відраховує  дні  та  місяці  вірності  та  терпіння,  страху  та  надії,  мужності  та  гідності.  Як  і  77  років  тому ми  проводжаємо  найкращих.  Хто  ж  вони  такі,  герої?  Які  якості  повинна  мати  людина,  щоб  її  так  назвали?  Що  такого  вона  повинна  зробити,  щоб  заслужити  такої  честі?..  Відповідь  на  це  проста,  як  і  все  геніальне.  Виявляється,  герої – це  прості,  скромні,  працьовиті,  терплячі  та  віддані  своїй  сім’ї  і  своїй  роботі  люди,  які  живуть  поруч  з нами.  Ніхто  з  них  про  себе  так  не  скаже,  ніхто  навіть  не  подумає,  що  він  якийсь  особливий.  Та  коли  виникає  потреба,  саме  вони  підставляють  своє  плече,  приходять  на  допомогу,  не  шкодуючи  ані  здоров’я,  ані самого  життя.    Усі    перелічені  риси  характеризують  нашого Героя  як  справжнього  чоловіка,  вірного  сина  та  захисника  нашої  незалежної  України. Таким  Костя  назавжди  залишиться  в  нашій  пам’яті  та  в  наших  серцях.