Інтерв'ю із військовим Вітюговим Олегом

Інформує "Громада", посилаючись на ОЗ "ТИШКІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ"

   На фронті кожна підтримка має величезне значення: побратими, волонтери, звістки від рідних. Але інколи підтримка приходить у неочікуваній формі – як-от у вигляді тварин. У цій історії головними героями стали собака Рекс і кіт Мурзик, які поєднали у собі охоронця й друга.
  Рекс з’явився у підрозділі після патрулювання у селі. Він сидів обіч дороги, а побачивши машину, одразу побіг до військових. Голодний і змучений, але з блиском в очах, він одразу дав зрозуміти, що хоче приєднатися до команди. А Мурзика знайшли через кілька днів у руїнах будинку. Маленький сірий котик сидів на порозі і тихо нявкав. Один із бійців забрав його з собою, і він швидко пристосувався до нового життя. Тварини відразу стали частиною підрозділу, але виконували різні "ролі". Рекс, великий і пильний, швидко зарекомендував себе як надійний охоронець. Він гавкав тільки тоді, коли дійсно було потрібно, і часто попереджав про наближення сторонніх ще до того, як це помічали люди. Мурзик, навпаки, був символом спокою. Його часто бачили на колінах у бійців, де він муркотів, створюючи відчуття затишку навіть у найскладніших умовах.

Мурзик був як лікар – одного погляду на нього вистачало, щоб на душі стало трохи легше", – згадує військовий.

   Рекс і Мурзик не раз допомагали своїм побратимам у критичних ситуаціях. Одного разу Рекс почув, як до позиції крадуться ворожі диверсанти. Його тихе гарчання змусило бійців вчасно відреагувати. Мурзик теж здивував усіх, коли перед обстрілом раптом почав нервово бігати між бійцями. Як тільки почали падати снаряди, кіт знайшов укриття і ніби змусив воїнів теж звернути увагу на безпеку. Дуже військовому запам’ятався один зі зворушливих моментів, коли Мурзик залишився поруч із пораненим бійцем під час бою. Кіт просто сидів поруч і не відходив, поки не прийшла допомога. Рекс же запам’ятався своїм героїзмом, коли після сильного вибуху допоміг знайти бійця, який опинився під завалами.

Він буквально привів нас до побратима – це не просто собака, це справжній рятівник", – каже військовий.

А доглядати за тваринами на фронті – завдання не з легких. Волонтери часто передавали їжу, але основний догляд був на плечах самих бійців. Для Рекса облаштували окреме місце на позиції, а Мурзик мав "свою" коробку в бліндажі, але найчастіше спав разом із кимось у спальнику. Тварини стали для підрозділу справжніми друзями: Рекс дарував відчуття безпеки, а Мурзик своїм ніжним муркотінням натякав на домашній затишок.

Вони були нашими побратимами. Без них атмосфера була б зовсім іншою. Вони не давали нам опустити руки і нагадували, що життя триває, навіть коли здається, що все втрачено", – каже військовий.

Тварини стали підтримкою, рятівниками і символами надії, показуючи, що людяність і турбота можуть існувати навіть у найтяжчі моменти війни.

Підготувала учениця 5 класу Вітюгова Вікторія (Керівник Литвак Л.В)