Тишківка. 5 березня. "Громада". Російські окупанти вранці неділі, 5 березня, вивели у Чорне море 2 надводних і 2 підводних судна-носії крилатих ракет.

Тишківка. 4 березня. "Громада". Команда ФК "Агротех" здобула перемогу в сьогоднішньому поєдинку з ФК "Відродження" (Аджамка). Команді ФК "Агротех-2" пощастило менше.

Тишківка. 4 березня. "Громада". Спорт - запорука здоров'я. Про це не забувають і школярі. Вихователька групи продовженого дня ОЗ "ТИШКІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ" Мирослава Вікторівна Киритів нещодавно провела відкриту годину здоров'я у формі спортивних змагань.

Тишківка. 4 березня. "Громада". Учні Тишківської філії ОЗ "ТИШКІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ" щорічно долучаються до акції "Допоможи птахам взимку". Тож і цей рік не став винятком.

Тишківка. 4 березня. "Громада". У багатьох регіонах синоптики прогнозують по-весняному теплу погоду лише в суботу: вже в неділю стане прохолодніше, а до понеділка повернуться нічні морози.

Тишківка. 4 березня. "Громада". В Україні 1 березня відбулася індексація пенсій. Тепер розмір середньої пенсії становить понад 5 тисяч гривень. До цього вона становила 4,6 тисячі гривень. Про це повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

Тишківка. 4 березня. "Громада". Речник Оперативного командування "Південь" опублікував відео пляжів в Євпаторії. На ньому видно численні траншеї, які вирили окупанти. Їхня протяжність сягає 200 кілометрів. Місцевим кажуть, що зведення загороджень це "реконструкція".

Лупан Андрій Валентинович, заступник командира бойової машини, оператор механізованого відділення військової частини А0666, загинув 03 серпня 2022 року при виконанні обов’язків військової служби в зоні воєнних дій, в населеному пункті Прибузьке Миколаївського району Миколаївської області. Тяжке та непоправне горе спіткало родину. Хижа смерть вирвала із життя ще зовсім молоду людину, повну сил та енергії. Біль втрати неможливо передати ніякими словами. Відчуттями скорботи, болю, гіркоти, переживання та співчуттям сповнені серця кожного з нас. Лупан Андрій Валентинович народився 26 вересня 1993 року в селі Трояни Добровеличківського району Кіровоградської області. У 2000-му році він пішов до 1 класу Троянської загальноосвітньої школи. За роки навчання проявив себе як старанний і ввічливий учень, мав багато товаришів, завжди був готовим прийти на допомогу. Після закінчення 9 класів школи у 2009 році вступив до Знам’янського ПТУ №12, яке закінчив у 2012 році, здобувши спеціальність помічника машиніста електротяга. Після закінчення навчання був призваний до лав Збройних Сил України у населений пункт Лісове Кіровоградської області. У 2013 році родина Лупанів переїхала до села Тишківка. Андрій розпочав свою трудову діяльність в ТОВ «СВК Україна» охоронником, а згодом став начальником служби безпеки того ж господарства...Ми всі сподівалися на те, що більше не будемо отримувати страшних звісток, що наші матері, діти, дружини не будуть проливати сліз гіркої втрати, але ми помилилися у своїх сподіваннях. Страшна звістка знову накрила наше село своїм темним крилом. І знову ми проводжаємо найкращого. Він хотів жити, творити, працювати, ростити дітей. Але він і безмежно любив свою родину, рідний край, Неньку Україну, тому з перших днів, добровольцем, став на її захист. Слів немає. Не існує слів, аби висловити наш біль… Є тільки горе, неосяжне чорне горе… І пекуче прагнення помсти – найменше, що можна зробити… У цей скорботний день вся територіальна громада глибоко сумує та співчуває родині Андрія.

У селі Первомайське Миколаївської області, під час виконання службового обов’язку, загинув житель Тишківки: старший солдат, радіотелеграфіст радіовзводу центру зв’язку командного пункту військової частини А3719 Коноваленко Олександр Юрійович. Хижа смерть вирвала із життя ще зовсім молоду, повну сил та енергії людину. Саша був надзвичайно відповідальним, дисциплінованим, старанним, доброзичливим та щирим хлопцем. Біль втрати неможливо передати ніякими словами. Відчуттям скорботи, болю, гіркоти, переживанням та співчуттям сповнені серця кожного з нас. Відзначимо, що Олександр Юрійович народився 12 червня 1996 року в селі Липняжка Добровеличківського району Кіровоградської області. У 2000 році родина Коноваленків переїхала в Тишківку. У 2002-му році Саша пішов до першого класу Тишківської загальноосвітньої школи І-III ступенів №2. За роки навчання проявив себе як старанний і ввічливий учень, завжди був готовим прийти на допомогу. Після закінчення школи вступив до Одеського національного політехнічного університету, який закінчив у 2018 році, здобувши вищу освіту за спеціальністю «Економічна кібернетика». Вже наступного року був призваний до лав Збройних Сил України Добровеличківським районним військовим комісаріатом. Останні роки життя Саша проживав у місті Косів Івано-Франківської області. І саме звідти, вже на початку повномасштабної війни з рашистами, поїхав захищати нашу країну в зону активних бойових дій. Сашо, ти – справжній герой і ми тебе ніколи не забудемо! Спочивай з миром, наш Захиснику!

Олекса́ндр Оле́гович Аза́ров (нар. 5 травня 1988, м. Баку, Азербайджанська РСР — пом. 29 березня 2015, с. Кодема, Бахмутський район, Донецька область, Україна) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєвий шлях
Народився 1988 року в столиці Азербайджану місті Баку, згодом родина переїхала на Кіровоградщину, в село Тишківка Добровеличківського району. Закінчив Тишківську загальноосвітню школу. 2006 закінчив професійно-технічне училище № 30 в селі Торговиця Новоархангельського району, де здобув професію механізатора. Пройшов строкову військову службу в Збройних силах України. У зв'язку з російською збройною агресією проти України в серпні 2014 призваний за частковою мобілізацією Добровеличківсько-Вільшанським об'єднаним військовим комісаріатом. Солдат, водій-номер обслуги 43-го окремого мотопіхотного батальйону «Патріот», в/ч А2026. Загинув 29 березня 2015-го на взводному опорному пункті в селі Кодема Бахмутського району (на той час — Артемівський район) Донецької області. Похований 2 квітня на сільському кладовищі у Тишківці. Залишилися батьки і двоє братів.